ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ ПРАВООСВІТНЬОЇ ТА ПРАВОВИХОВНОЇ РОБОТИ

 

      У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: “Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...”, а Закон України “Про загальну середню освіту” стверджує: “Завдання загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань”

     У зв'язку з цим педагоги і психологи все помітніше усвідом­люють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учня як одного з принципів організації навчаль­но-виховної роботи, що обґрунтовується сучасною  психологією і педагогікою. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості школяра як громадянина і творчого, професійно діючого працівника.

      Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.

Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя. Головною дійовою особою навчального процесу є учень.

Задача вчителя :

• сприяти зацікавленості кожного учня в роботі класу;

• використовувати різноманітні форми та методи організації навчальної діяльності, орієнтовані на конкретного учня;

• стимулювати учнів до висловлювання  без страху помилитися чи отримати неправильну відповідь;

• створювати на уроці такі педагогічні ситуації, які дають можливість кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, аналізувати та оцінювати роботу інших;

       При цьому учні отримують більше самостійності, краще осмислюють мету та результати своєї праці, усвідомлюючи, що вони є не об’єктом, а суб’єктом навчальної діяльності; вчитель же стає доброзичливим помічником, що зацікавлений у долі кожного учня. Таким чином, відбувається переорієнтація учнів від навчання (“нехай мене навчать”) до учіння (прагну все знати”).

       Відомий російський психолог Л.С. Виготський своєю теорією доводить, що розум будь-якої людини має дві зони розвитку:

      Перша зона А – це зона актуального розвитку. У цю зону потрапляють завдання, які людина може виконати сама без допомоги вчителя.

      Друга зона В – це зона найближчого розвитку. Сюди потрапляють завдання, які дитина сама виконати не може, але може з ними впоратися з допомогою вчителя. Учитель не повинен давати готову інформацію, адже таке навчання може загальмувати мислення дитини. А за допомогою вміло підібраних запитань педагог підводить школяра до правильної відповіді, розв’язку.

      Отже, одне завдання для всього класу ставити не можна, а тому вимоги щодо особистісного орієнтованого навчання є науково обґрунтованими. Однак здійснити особистісно-орієнтований підхід на практиці, на мою думку, нам заважає класно-урочна систем. І ось із яких причин:

• по-перше, щоб підійти індивідуально до кожного учня, необхідно знати його психологічні, фізіологічні та соціальні особливості. Лише психологія нараховує кілька десятків індивідуальних особливостей особистості. Це різні види уваги, мислення. Сприйняття, уяви, темпераменту, характеру. Пам’ять поділяється більш ніж на 10 типів: короткочасна, довготривала, оперативна, рухова, зорова, слухова, емоційна, словесно-логічна і т.д.;

• по-друге виявити всі ці психологічні, фізіологічні та соціальні особливості вчитель без допомоги психолога, лікаря, соціолога не може;

• по-третє, навіть якщо теоретично припустити, що в кожної дитини виявили всі ці особливості, вчитель не зможе запам’ятати їх у такій кількості дітей, оскільки він одночасно навчає свого предмета не один десяток учнів, кожен з яких має не один десяток таких особливостей.

      Нарешті, якщо вчителю таки вдається запам’ятати всі особливості кожної дитини, він не зможе підійти індивідуально тому, що урок триває всього 45 хв., протягом яких неможливо фізично попрацювати з кожним учнем класу індивідуально.

Отже, існує суперечність: з одного боку, вимоги особистісно-орієнтованого навчання. а з іншого класно-урочна система.

Для того щоб навчальний процес розвивався, вчителю необхідно вміти виявляти суперечність навчального процесу, а також вміти розв’язувати її.

      Учнів класу розподілити на групи за рівнем розвитку: низький рівень; середній рівень; достатній рівень; високий рівень.

Технології:

      Особистісно орієнтована педагогічна ситуація - це така навчальна ситуація, опинившись в якій ди­тина повинна шукати сенс, пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку.

     Звернення дитини до вчителя: "Допоможи мені це зробити самому" — девіз педагогіки Монтессорі.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтерна­тива існуючим традиційним формам навчання. В їх основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й. Г. Песталоцці ствер­джував, що вміле поєднання індивідуальної і групової організації навчальної діяльності допомагає успішному на­вчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку.

     Л. С. Виготського: "Педа­гогіка повинна орієнтуватись не на вчорашній, а на завт­рашній день дитячого розвитку.

Робота над навчальним проектом — практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати".

     Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу.

     Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впроваджен­ня. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

      Сутність технології колективного творчого виховання —формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості.

Ця технологія — особисто орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа до душі, яку вона може організувати, зробити найкраще. Сьогодні вона керує, організовує, творить спільно з іншими так само зацікавленими людьми. Завтра цей самий учень, так само зацікавлений, візьме участь у новій колектив­ній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технологія об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.

     Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань перестає бути основним завданням навчаль­ного процесу.

      Важливо викликати інтерес до навчальної теми, перетворювати  аудиторію пасивних спостерігачів на активних учасників заняття.

         Слово – інтерактивний прийшло до нас з англійської і виникло від слова “інтерактив”. “Inter” – це “взаємний”, “act” – діяти. “Інтерактивний”-означає сприяти, взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди. Діалогу з будь-чим (комп’ютером), чи з будь-ким (людиною). Значить інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня.

Інтерактивні методи захоплюють слухачів, пробуджують в них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям.

 Навчальна піраміда

Звичайно люди запам’ятовують

5% - лекції

10% - того, що читають

20% - того, що бачать на власні очі

50% - того, що слухають та бачать одночасно

70% - того, що обговорюють і пишуть

80% - того, що роблять практично власноруч

90% - того, що роблять і обговорюють одночасно

95% - того, чому навчають інших

Кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

 

                 Інтерактивне навчання має на меті:

·        створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;

·        надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;

·        вироблення життєвих цінностей;

·        створення атмосфери співпраці, взаємодії;

·        розвиток комунікативних якостей і здібностей;

·        створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захи­щеності, неповторності, значущості.

Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції викладача — він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчаль­ний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до уроку необхідні завдання, формулює пи­тання для обговорення у групах, контролює час і порядок виконання наміченого завдання, дає консультації, допомагає в разі серйозних утруднень).

      «Круглий стіл» - метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи, практичний діяльності з питання, що обговорюється.

        Дискусія –активний метод проведення занять, покликаний мобілізувати практичні й теоретичні знання, погляди слухачів на проблему, що розглядається.

        Ситуаційний аналіз полягає в тому, що слухачі, ознайомившись з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й надають свої ідеї й рішення в дискусії з іншими слухачами.

       Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

      «Мозковий штурм» - метод розвязання завдань за короткий час

      «Займи позицію» - цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

     «Навчаючи — вчуся» - цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

     «Робота в парах»- робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати..

     «Ток-шоу» -  метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

     «Розігрування правової ситуації в ролях» - мета розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

     «Коло ідей» - цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

    «Суд від свого імені»

Цей метод дозволяє учням отримати уявлення про спрощену процедуру приймання судового рішення та провести рольову гру — судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який слухатиме обидві сторони і прийматиме рішення, позивача та відповідача.

      У будь-якому виді навчальних занять необхідно використовувати  кілька методів навчання в різних комбінацях.

Це далеко не увесь перелік інтерактивних методів. Мені здається, що якщо не кожного дня то раз на тиждень створюється щось нове. (мікрофон, метод кейсів, ажурна пилка, «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Дерево рішень», «Дебати». ) Де цього можна навчитися?

      Самоосвіта. Знайти в доступних носіях інформації і засвоїти або ж  пройти відповідне навчання. І знову ж запитання Де?

       Я впевнена, що сучасний педагог володіє інноваційними технологіями, використовує мереже Інтернет. Багато інформації я отримую від підписаних сторінок у Фейсбуці.

Зокрема можна зайти на сторінку «Онлайн платформа неформальної освіти.», де вибравши регіон, тематику (зокрема правоосвітню чи правовиховну), приблизні дати заходів і знайти навчальні заняття для педагогів та молоді. Вибравши, що вам потрібно, реєструватися, зв’язуватися з організаторами, уточнювати деталі, їхати на навчання.

      За останній рік я відвідала чималу кількість різноманітних Всеукраїнських заходів та основну увагу зосереджу на прововиховних.

      Маю підписку і Міністерства молоді та спору України, тому завдяки їй у листопаді навчалася за програмою «Молодіжний працівник», де використовувалися інтерактивні технології та розглядалися питання захисту прав молоді та молодіжних об’єднань.

МОНУ рекомендує  дуже хороші програми для роботи з дітьми. Ось уже другий рік я працюю за  методичним посібником для виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми: «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція.»

      Також не перший рік співпрацюю з Українським фондом «Благополуччя дітей». Цього начального року вже двічі у м. Києві відвідувала їхні інтерактивні ігри з питань протидії сексуальному насильству та експлуатації. Активно впроваджувала здобуті знання та досвід і у нашому НВК.  Учням 10-13 років  дуже сподобалися інтерактивні ігри («Аукціон», «Квест День Х»), а старшокласникам інтерактивні заняття та створення власного мультфільму. Діти навчилися не лише захищатися, а й дізналися, що Закон України захищає їхні права  і у разі необхідності в які установи варто і можна звернутися.

Також долучилися до акції цього ж фонду «Одне фото-тисяча слів», де чимало дізналися про кібербулінг, як себе вберегти, не стати жертвою, кіберполіцію.

      Також з мережі Інтернет дізналася та приєдналася до тренінгового заняття, що організувала «Тін-студія», майстерня толерантного спілкування: «Неконфліктне спілкування». Усім відомо, що найбільше прав учнів порушується під час суперечок.

      За спиянням цієїж студії долучилися з учнями і до фото- квесту: «Толерантність – моїми очима», де підкреслили гендерну, соціальну,  расову, національну рівність прав. Шість наших робіт було висвітлено в Галереї мистецтв у м. Луцьк.  Почерпнувнши досвід колег організували подібний фото-квест.

      Взяли участь у Всеукраїнському конкурсі відеопроектів з подолання всіх форм насильства щодо дітей та просування прав людини і демократичного громадянства. Були залучені усі учні школи та колектив. Із 362 робіт відібрали 35 найкращих, серед яких і наша. Ось на фото ми у Києві на нагородженні.

      Із 2012 року  впроваджений проект Пітерра Яроу «Повага дією», який  має позитивні відгуки, як в педагогів, учнів так і батьків.

    Вдало проходить і вікторина для учнів 5-6 класів.  Я її розробила сама  і за бажанням можу поділитися матеріалами.

Посередній учитель розповідає,

Хороший кчитель пояснює,

Кращий учитель демонструє,

Великий учитель надихає…

Учитель і учень ростуть разом.

     Час, технології, вимоги до навчання постійно змінюються. Сучасних учнів ми не здивуємо уроком, презентацією, створеним власноруч відео. Шукайте час, можливості для самоосвіти, щоб  зростати і надихати своїх учнів.